— Що б ти хотів виготовити? Вазу, миску, горнятко, чи щось інше? —  запитую у хлопця, який вперше у моїй майстерні.
— Він хоче зробити вазу, куди ми будемо ставити квіти, —  швидко, ледве не криком вимовляє його мама.
— А як же горнятко для тата? Я хочу горнятко для тата….., — ображено каже малюк, благально дивлячись на маму.

— Можна і горнятко і вазу. Ти що більше хочеш? — звертаюсь до малюка.
— Вазу, — знову каже його мама, так швидко, що малюк і рота відкрити не встиг, лише похнюпився.
— Може ви виліпите вазу, поки ми зробимо горнятко, — пропоную їй (у малюка заблищали очі і він почав радісно усміхатися).
— Я, ліпити? Нє, я не буду, хочеш горнятко — ліпи горнятко, — каже ображено, з притиском, аби малий відчував вину за своє рішення.

Він ліпив горнятко і розповідав про те, як важко порозумітися з жінками, особливо у 1 класі, де їх більше ніж було у садку, а його мама весь час колупалася у телефоні. Коли ми закінчували і його мама підійшла похвалити: “У тебе хороша гарна ваза вийшла”, – каже вона, — “у ній поміститься цілий букет. Розмалюй
її зеленою”, — каже, — “нехай пасує до вітальні.”

Хлопчик засмутився, йому було дуже важливо зробити горнятко. Казав, що мало часу з татом проводить, от і хотів йому щось подарувати, бо від тата завжди є подарунки. І поки мама балакала по телефону, поцікавився як приклеїти вушко. “З вушком – точно буде горнятко, а ніяка не ваза, і я його подарую таткові”, — усміхається.” — “Татові треба горнятко, а не ваза, він квітів не любить.”

Він навіть два вушка приклеїв: якщо одне відіб’ється, все рівно горнятко не стане вазою — шикарна логіка.
Мама більше не дивилася до горнятка, розмовляла по телефону, і навіть гроші мені дала, по телефону розмовляючи. Коли прийде наступного разу, на неї чекатиме сюрприз — горнятко, а не ваза.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.