Ходить до мене на ліпку Орися, їй 15 і вона сумнівається стосовно вибору професії.

Її приводить бабуся і вона сексистка, яка постійно говорить, що Орисі вчитися не треба взагалі. “Вмієш читати, — от і добре”, — каже вона. — “Головне — вийти заміж, вміти готувати, вишивати та прибирати вдома. Покликання кожної жінки — народити дітей та стати опорою для чоловіка, у всьому його підтримувати чемно киваючи головою, любити та плекати дітей”, — наполягає вона. — “Для цього не треба йти в інститут”, — переконує. “Для нормальної сім’ї треба вміти шити, варити, доглядати дітей”, — тому, на її думку, треба йти вчитися у ПТУ, де цього можуть навчити.

Години минають в таких її промовах, у які не завжди вдається вклинитися. Мої прохання залишити мене з Орисею самих і піти прогулятися, аби не відволікати дитину, щоразу залишаються без розгляду.

Орися час від часу протестує: “Багато у світі змінилося, відколи ти була малою. Жінки і у космос літають, і вченими стають. Я не хочу сидіти вдома і вишивати хрестиком.” — каже Орися. — “Мені краще працювати на роботі і заробити грошей, за які я зможу купити рушника вишитого хрестиком, або сорочку чи ще щось. Я хочу знайти улюблену справу і нею займатися, а не бути істотою, яка стане нянькою для дітей і прислугою для чоловіка”, — наполягає нервуючись Орися.
“То все дурне”, — каже бабця, — “шукай чоловіка нормального, аби пив вміру і гроші приносив додому всі, а ти його годуватимеш, і житимеш нормально, і тоді все в тебе буде добре. Науки тут не треба, — лишні гроші та наука, — жінка має сидіти вдома, а чоловік — працювати.”

Я довго вагаюся, яким саме реченням мені варто втрутитись у бесіду, бо відчуваю, що не втрутитися я просто не можу.

— Ви теж цим принципом користувалися? — запитую я. — Шукали того, хто п’є, але вміру, і не має якихось особливих інтересів, аби витрачати на них гроші?
— Ну так, які можуть бути інтереси, — хіба інструменти якісь купити чи додому щось, як от меблі, от туди і гроші всі варто витрачати, — решту — непотріб, шкода й говорити.

Моїх аргументів про рівність людей та потребу в освіті та зацікавленнях вона навіть не слухає, — і далі наводить якісь архаїчні міркування про покликання плекати дітей. Навіть посилається на Біблію та якісь старі радянські книги з домоводства.

“Навіщо сперечатися”, —  думаю я, — “вона нажилася достатньо аби не слухати мене, молодого, зовсім, важливо аби мене почула Орися. Не стільки аби вона почула мене, як те, — аби не слухала токсичної бабусі.”

Поки ми оце розмовляємо, Орися завершує ліпити два горнятка, на яких вона хоче намалювати квіти і гори, “Для мами і тата”, — пояснює вона, — “тато дуже любить в гори ходити, а мама любить квіти.” Батьки багато
часу проводять разом з нею у якихось невеликих мандрівках мальовничими місцями, а коли холодно, — в кіно та інших цікавих заходах.

В бабці дзвонить телефон і вона комусь диктує рецепт налисників з докладною інструкцією про те, де саме варто купувати сир на базарі.

Орися розповідає, що хоче стати лікарем, — “аби рятувати людей”. Її дядькові знімали вроки, обкурювали, вимолювали та давали цілющі чаї, аж поки не довідалися, що у нього рак. Вона не хоче, аби ще з кимось таке щось трапилося. “Ось тобі і є життєвий приклад — він дозволяє добре все зрозуміти”, — кажу. — “Невігласи чи дилетанти можуть спричинити великі проблеми та залікувати до смерті.”

— Для того, аби стати лікарем — треба вчитися довго, — почну з того, що стану медсестрою, — каже вона. Тут недалеко навіть коледж є ж такий, — попрацюю медсестрою, а потім, піду вчитися на лікаря.
— Хороший план, — кажу, молодець, — як до того ставляться мама і тато, — запитую.
— Дуже добре, — каже, — збирають гроші на репетиторів, аби я точно поступила.
— Що каже бабця? — запитую.
— Вона звісно проти, але вдома її давно ніхто не слухає, — така якась вона надто архаїчна. От вона і виговорюється всюди де може. Не зліться на неї — вона дуже цікава. Я іноді записую оці всі її повчання, аби довести своїм друзям, що такі люди ще існують.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.